1 жовтня Шевченківський районний суд Львова оголосив вирок у справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Суд визнав В’ячеслава Зінченка винним та призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
«ПІКА» звернулася за коментарем до Олега Мицика – відомого львівського адвоката, засновника та керуючого партнера АО «Мицик, Кравчук і Партнери», який має понад 30 років загального юридичного стажу.
Ми запитали адвоката, чому розгляд справи тривав близько двох років, чи може Зінченко в майбутньому вийти на волю та що тепер відбуватиметься з вироком.
— Чи є два роки розгляду справи надмірно довгим періодом?
— Будемо відвертими, кримінальні провадження, особливо такі складні як дане, слухаються довго. Дворічний термін судового розгляду для такої складної справи, де були усі форми опору з боку обвинуваченого та його захисту, де величезний об’єм складних доказів, є незначним. Я публікував приклади з рішень Європейського суду з прав людини, коли визнавали строки нерозумними. Такі строки починаються після п’яти років.
— Що впливало на тривалість розгляду цієї справи?
— Важливим є те, що в даному випадку неодноразово мав місце зрив судових засідань лише з боку однієї зі сторін процесу, тобто з боку сторони захисту. На все це часто накладаються проблеми, як-от хвороби обвинуваченого. Дуже часто є відмови Зінченка вийти з СІЗО. Неможливість доставити обвинуваченого до суду, а саме великі черги з конвоями й запізнення при вивозі. Цей же процес відбувся винятково організовано. Сторона обвинувачення, а також сам суд практично не допускали зриву чи відкладання судових засідань з інших причин.
Раніше адвокат також пояснював, що розумність строків кримінального провадження оцінюється з урахуванням складності справи, поведінки учасників процесу та дій державних органів, наводячи приклади практики ЄСПЛ.
— Чи може Зінченко вийти на волю через 15 років?
— Покарання у вигляді довічного позбавлення волі може бути замінено на позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п’ятнадцяти років призначеного судом покарання. Дані зміни було внесено законодавцем у зв’язку з рішенням ЄСПЛ у справі «Петухов проти України» №2, де Суд визнав, що в Україні довічно засуджені не мають «права на надію». Система президентського помилування є непрозорою, а чіткого механізму перегляду довічних вироків чи умовно-дострокового звільнення для таких осіб на той момент не існувало. Варто наголосити, що вищевказане не означає, що довічно засуджений має право вийти на свободу через 15 років. Це означає лише, що після 15 років така особа отримує законодавчо визначену можливість звернутися щодо заміни довічного покарання на строкове, і це питання вирішує суд.
— А чи може Зінченко звернутися до Президента України щодо помилування?
— Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на термін не менше двадцяти п’яти років. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше п’ятнадцяти років призначеного покарання. Таким чином, після відбуття Зінченком В. 15 років призначеного покарання, останній зможе клопотати перед Президентом України про помилування й у випадку задоволення клопотання довічне позбавлення волі може бути замінено на покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 25 років.
Однак це лише гіпотетична, зважаючи на законодавчі норми, ситуація. В реальності, помилування особи за вчинений за таких обставин злочин є малоймовірним.
— Чи може Зінченко скористатися можливістю умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби?
— Хочу наголосити, що в такому випадку також неможливе умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби (ст. 81-1 Кримінального кодексу України), оскільки таке можливе лише у разі призначення покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
— Коли вирок набере законної сили?
— Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
— Чи буде сторона захисту оскаржувати вирок?
— В цьому випадку, зважаючи на призначене судом покарання, сторона обвинувачення не має підстав для оскарження даного вироку в апеляційному порядку. В той же час, сторона захисту буде оскаржувати такий обов’язково. Тому, в даній справі проголошений судом першої інстанції вирок набере законної сили лише після апеляційного розгляду кримінального провадження. Очевидно, що таки буде оскаржено стороною захисту згодом і в касаційному порядку до Верховного Суду. Таким чином, оголошення довічного вироку 1 жовтня не означає завершення всіх судових процедур у справі. Сторона захисту має 30 днів на подання апеляційної скарги, після чого справа може перейти до апеляційного розгляду.
У разі подальшого оскарження справа також може опинитися на розгляді Верховного Суду в касаційному порядку.
Підписуйтесь на нас у Facebook: https://www.facebook.com/pika.net.ua?locale=uk_UA
Читайте нас у Telegram: https://t.me/informagenstvopica
