“По своїх нагадую – ніяких своїх не існує. Якщо немає дозволу на рух, усе решта – це противник. Ті, хто тікає з позицій, дезертири – це теж противник. Утримуйте рубежі, відступати відставити, сука!”
Це уривок аудіозапису, на якому голос, ідентичний голосу командира 225-го ОШП майора Олега Ширяєва, наказує підлеглим стріляти по українських військовослужбовцях, які відходять із позицій без наказу. Сам Ширяєв пояснив це “необхідністю розпізнавати своїх”, оскільки ворог нібито перевдягається у форму ЗСУ.
Проте піврічне розслідування Анни Калюжної на основі свідчень десятків військових малює іншу картину. У 225-му полку процвітають погрози розстрілами, незаконні утримання та жорстокі катування.
“Ями”, побиття та “дерево правди”
Роман Бедей мобілізувався влітку 2025 року. Восени під час боїв на Запоріжжі його поранили в руку. Після лікування він відмовився повертатися в частину без доліковування та виплат, через що його затримала ВСП і примусово відвезла на базу 225-го полку.
Там Романа разом з іншими “СЗЧшниками” кинули в так звану “яму”. За словами військового, наступного дня туди увірвалися люди в масках і жорстоко їх побили.
Романа прикували до іншого військовослужбовця на одному з етапів переміщення
“Вони ногами били лежачих, я падав, вони знову били. Ноги були настільки відбиті, що я не міг ходити”, – згадує Роман.
Після цього їх кинули на штурм. Провідник кричав: “Давайте рухайтеся, бо маю наказ розстріляти тих, хто не йде”. З тієї групи вижили лише кілька людей. Роман знову отримав поранення й обмороження, через що пізніше йому ампутували ноги. З лікарні він утік і зараз переховується.
Невідомий військовий, прикутий наручниками до дерева, червень 2025 року
Інші свідки підтверджують: побиття – стандартна практика в полку. Карають за СЗЧ, використання телефонів, крадіжки чи просто відмову виконувати наказ. Ще один метод катування – “дерево правди”.
Військових прив’язують до дерева і б’ють пластиковими трубами, поки шкіра не потріскається. Цю практику, до речі, частково визнало й саме командування полку, заявивши про “внутрішнє розслідування”.
Загороджувальні загони та розстріли
Окрім катувань, співрозмовники підтверджують використання загороджувальних загонів. Офіцер однієї з бригад ТрО розповів, що під час відступу з оточення під Гуляйполем їх зустріли бійці 225-го полку.
“Ми зайшли до них в окоп. Зв’язалися з командиром, щоб пропустив. А він: “Нікого не пропускати, відкривати вогонь на ураження”. Нас змусили покласти зброю і лягти мордою в землю”, – розповів він.
Коли йшла наступна група, по них уже стріляли “біля ніг і вух”.
У листопаді минулого року про загороджувальні загони почали писати в соцмережах родичі військових із бригад ТрО, викладаючи скриншоти переписок із рідними.
Є свідчення і про цілеспрямовані удари по своїх. На Курському напрямку один із командирів наказав оператору дрона скинути гранату на пораненого військового “Чукса”, який не міг і відмовлявся йти на вірну смерть під обстрілом ворожих FPV-дронів.
Халатність і величезні втрати
Військові із суміжних підрозділів, яких прикомандировували до 225-го полку, скаржаться на ставлення “як до худоби”. Під час Курської операції солдатів масово утримували в підвалах шкіл, відбираючи телефони.
Через недбалість командування полк несе колосальні втрати. Одна з таких шкіл, де сиділи бійці, була повністю зруйнована російськими КАБами. А через скупчення особового складу на іншій базі від удару ракети загинуло 4 військових і понад 50 дістали поранення.
За даними джерел, 225-й полк стабільно утримує першість за кількістю скарг в Офіс військового омбудсмена та кількістю втрат, які можуть сягати до 1000 осіб на місяць. Попри це, підрозділ отримував максимальне сприяння від ексголовкома Сирського і був виведений під окреме Об’єднане командування.
Тепер слово за правоохоронцями. Авторка розслідування готова передати їм контакти всіх свідків, які надали цю шокуючу інформацію.
