У Росії після смерті 28-річної жінки в Іркутській області майже 200 людей опинилися під медичним наглядом. Лікарню в Шелехові перевели на карантин, а до регіону приїхала головна санітарна лікарка РФ Анна Попова. Офіційні заяви російської влади при цьому залишаються суперечливими: одні чиновники говорять про чуму, інші — про пневмонію невстановленої етіології. Чи справді йдеться про легеневу чуму, наскільки швидко вона поширюється та чи є ризик для України?
Ситуація в Іркутській області Росії привернула увагу не лише через смерть молодої жінки, а й через масштаб протиепідемічних заходів. Після її смерті встановили 197 контактних осіб, 189 із них госпіталізували для спостереження. У Шелехові стаціонар районної лікарні перевели на карантин. При цьому, за повідомленнями російської влади, серед контактних людей наразі не виявили ознак захворювання.
За даними російських та міжнародних медіа, померла могла бути співробітницею Іркутського протичумного інституту. З’явилася й версія, що під час роботи вона могла розбити пробірку із живим збудником чуми. Втім, ця інформація офіційно не підтверджена. Більше того, останні заяви Роспотребнадзору містять іншу версію — «пневмонія невстановленої етіології». Проте, як ми знаємо, вірити РФ – себе не поважати…
Така невизначеність лише підсилює тривогу. Адже легенева форма чуми — одна з найнебезпечніших форм захворювання. На відміну від бубонної чуми, вона здатна передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом і може розвиватися надзвичайно швидко. Водночас за своєчасної діагностики та правильно підібраної антибактеріальної терапії захворювання піддається лікуванню.
То наскільки реальна загроза для України? Чи здатна така інфекція перетнути кордон, як швидко розвивається легенева чума і чи готова українська інфекційна служба до подібного виклику?
Про це «ПІКА» поговорила із Сергієм Федоренком, директором Львівської обласної інфекційно-клінічної лікарні.
— Почнімо з найважливішого. Легенева чума звучить як щось із підручників історії, а не як реальна загроза у XXI столітті. Чи фіксували такі випадки в Україні?
— В Україні протягом останніх десятиліть, а фактично століття, випадків легеневої чуми, на щастя, не було зафіксовано.
— Але ситуація в Росії знову змусила заговорити про цю інфекцію. Наскільки насправді страшною є легенева форма чуми? Наскільки швидко вона може перетворитися на загрозу для життя?
— Це контагіозна й надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка належить до карантинних інфекцій. Її збудник — Yersinia pestis.
За перебігом і клінічним прогнозом це дуже тяжке захворювання. Особливо небезпечно те, що при легеневій формі інкубаційний період відносно короткий, а сама хвороба може розвиватися буквально стрімко.
Уже протягом доби температура може різко підвищитися до високих показників, з’являється кашель, виражена інтоксикація. Людина може дуже швидко опинитися у важкому стані.
Тут буквально рахунок може йти на години. Якщо не розпочати лікування в перші 24 години від початку захворювання, ситуація може бути вкрай небезпечною.
Основне лікування — антибактеріальна терапія. Без своєчасної медичної допомоги летальність може сягати 100%.
«Найбільша небезпека — коли хвороба передається від людини до людини»
— Саме слово «чума» викликає страх. Але що в сучасному світі робить її особливо небезпечною? Чи може хвора людина заразити інших буквально поруч із собою?
— Так. Легенева форма може передаватися повітряно-крапельним шляхом від людини до людини, а також від інфікованих тварин.
І це справді серйозна особливість. Якщо говорити про північні та східні регіони Росії, там переносниками збудника можуть бути дикі тварини, зокрема гризуни та інші види.
— Тобто йдеться не лише про контакт із дикою твариною. У разі легеневої форми ланцюг передачі може продовжитися вже між людьми?
— Так, саме тому легенева форма є особливо небезпечною. Вона має потенціал до передачі від людини до людини.
Але ще раз наголошу: щодо конкретного випадку в Іркутській області ми наразі не маємо офіційного підтвердження, що це справді була легенева чума.
Чи може «російський сценарій» дістатися України?
— А тепер питання, яке, мабуть, найбільше хвилює українців: чи може така інфекція потрапити до України з Росії? Чи є для цього реальний сценарій?
— Наразі ми не маємо офіційного підтвердження, що в Іркутській області справді був випадок легеневої чуми.
Крім того, пряме переміщення людей із цього регіону до України зараз практично неможливе через закритий кордон. Тому ймовірність потрапляння саме цієї форми захворювання в Україну наразі невисока.
Але тут я хотів би зробити важливий акцент: інфекційні хвороби небезпечні саме своєю непередбачуваністю. Ми не можемо сказати, що якийсь сценарій абсолютно неможливий.
Ми, наприклад, бачили це на прикладі Еболи. Ще кілька років тому її вважали переважно проблемою африканських країн, а згодом випадки захворювання почали фіксувати й на території Європи.
Так само маємо випадки тропічної малярії. Лише в нашій лікарні цього року було понад три таких випадки. Люди відпочивали на Занзібарі, де після укусів інфікованих комарів заразилися малярією та захворіли на тяжкі форми.
Тому повністю виключати можливість появи подібних інфекцій в Україні не можна. Ми знаємо, що й тварини можуть переміщуватися на значні відстані.
«До такого виклику потрібно бути готовими»
— Тобто навіть якщо сьогодні ризик для України невисокий, розслаблятися рано? Українська медицина повинна бути готовою до найгіршого сценарію?
— Безумовно. Ми повинні бути готовими до такого виклику.
І тут надзвичайно важлива саме профілактика та підготовка медиків. Наприклад, у нашій лікарні — Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні — ми постійно проводимо навчання та семінари для персоналу.
Зокрема, медики мають знати, як вчасно розпізнати та діагностувати такі захворювання. Бо при інфекціях, які розвиваються настільки стрімко, втрачати час надзвичайно небезпечно.
Органи, які контролюють епідемічну ситуацію в Україні, також повинні враховувати подібні ризики та вживати превентивних заходів.
Чи готова Україна до нової «надзвичайної» інфекції?
— Після COVID-19 багато українців добре пам’ятають, наскільки безпорадною може здаватися медицина перед новою, незнайомою інфекцією. Чи не повториться така ситуація у випадку чуми?
— Наша інфекційна лікарня готова до розвитку будь-якої надзвичайної ситуації цілодобово, 24/7, протягом усього року.
Після пандемії COVID-19 влада прислухалася до ситуації у світі та в Україні, зокрема щодо необхідності розвитку інфекційної служби.
Саме перший пацієнт із COVID-19 у Львівській області був госпіталізований до нашої лікарні. Ми були першою лікарнею в області, яка фактично впровадила протокол лікування COVID-19.
І хочу зауважити, що в нашій лікарні була одна з найнижчих летальностей серед медичних закладів Львівської області.
Тому ми готові до розвитку різних інфекційних захворювань на території нашого краю.
«Повністю виключити ризик не можна»
— А якщо від Львівщини перейти до всієї країни? Наскільки українська інфекційна служба загалом готова, якщо раптом доведеться мати справу з таким надзвичайно небезпечним захворюванням?
— Я не маю повноважень характеризувати всю інфекційну службу України.
Але знаю, що Міністерство охорони здоров’я в межах своїх повноважень та Асоціація лікарів-інфекціоністів України постійно проводять конференції й тематичні навчання.
— Тобто медики не чекають, поки виникне надзвичайна ситуація, а готуються до неї заздалегідь?
— Так. Це постійна робота. До речі, 8–9 жовтня у Львові відбудеться черговий з’їзд лікарів-інфекціоністів. Думаю, серед інших питань там обговорюватимуть і ситуацію з легеневою чумою на Європейському континенті. Про результати – трохи згодом.
Людмила Іванишин, Піка
