У Львові 3–4 жовтня відбувся Львівбандурфест — перший і єдиний в Україні фестиваль сучасної бандури.
Його заснувала відома бандуристка, культурна менеджерка та фронтвумен гурту «Троє Зілля» Анастасія Войтюк, відома під сценічним ім’ям BanduraGirl.
Львівбандурфест — це команда небайдужих ентузіастів, які продовжують традицію популяризації та поширення бандури. Головна ідея фестивалю — показати, що бандура може ламати своє архаїчне тавро. Вона може бути сучасною — потрібно лише в це повірити та побачити на власні очі.
П’ять років паузи
Цьогоріч фестиваль повернувся після п’ятирічної паузи. Причина перерви очевидна — коронавірус та повномасштабна війна. В організаторів виникали сумніви, наскільки доречно проводити фестиваль зараз. Втім, захід продовжився, адже до цього по-справжньому тягне. Крім того, організаторку підштовхували люди, які хотіли повернення події.
“Назбиралася вагома частка людей, які сказали: давай робимо. Марина Круть підтримала, Юліан Китастий та Компаніченко — хедлайнери”, — розповіла засновниця фестивалю.
Головними хедлайнерами та ключовими виконавцями цьогорічного фестивалю стали:
- Юліян Китастий — заслужений артист України, бандурист із Нью-Йорка;
- Марина Круть (KRUT) — українська бандуристка, співачка, композиторка і поетеса;
- Тарас Компаніченко — лідер гурту «Хорея Козацька», бандурист і кобзар;
- Анастасія Войтюк (BanduraGirl) — українська бандуристка та організаторка фестивалю;
- Тарас Дороцький — український незрячий кобзар, бандурист та лірник;
- Андрій Сілецький — кобзар, співак та актор.
За словами Юліана Китастого, зараз цей захід є чи не найцікавішою подібною подією у світі щодо бандури.
“От скажімо про цей концерт: щоб стільки різноманітних виконавців першого класу було в один день! Це чудовий задум”, — зазначив музикант.
Фестиваль без спонсорів: як його вдалося провести
“Ми не знайшли жодного спонсора, у нас тільки вхідні квитки, банка фестивалю, куди накидали коштів, і мої кошти. Така правда, що фестиваль без спонсорів — це досить витратна справа. Тут є багато людей, які працюють як волонтери”, — пояснила Анастасія Войтюк.
За якісним музичним івентом стоїть нелегкий ланцюг взаємозв’язків між великою кількістю спеціалістів. Усе це — переговори, дипломатія, вміння керувати та вирішувати безліч питань.
“Це нервова робота, але це того варте”, — каже організаторка.
Бандура стає популярнішою: «Потрібно грати щось своє»
Чи стала бандура звучати більше? Марина Круть вважає, що так.
“За своєю внутрішньою статистикою скажу, що бандуристів збільшилось у порівнянні з повномасштабним”, — поділилася вона.
На американській сцені вона зрозуміла просту річ: потрібно грати щось своє, неповторне.
“Вони нічого не розуміють, що я виконую, але я показую нашу індивідуальну музику. Саме це і приваблює слухачів”, – розповіла бандуристка.
На її думку, немає сенсу просто копіювати те, що вже створили інші. Хтось може піти на Стінга за 100 доларів чи послухати де-небудь музику з “Піратів Карибського моря”, але значно цікавіше — показувати власне, українське звучання.
Саме таким і залишається Львівбандурфест — фестивалем, який показує, що популяризацією інструменту ми зможемо підняти його на наш культурний п’єдестал і зробити по-справжньому видимим.
«Доки Богу не знудились люде,
Завжди Україна буде!»
Тараса Копаніченко, слова з пісні “Завжди Україна буде”.
Підписуйтесь на нас у Facebook: https://www.facebook.com/pika.
Читайте нас у Telegram: https://t.me/
Дарина Хома, Піка
