Після ударів РФ по Південному мосту в Києві 1 та 2 жовтня знову загострилися розмови про вразливість ключових переправ через Дніпро. 1 жовтня російські безпілотники двічі влучили в район Південного мосту, зокрема поблизу його опорної частини. Вночі 2 жовтня РФ знову атакувала переправу. Унаслідок ударів були пошкоджені, зокрема, мостова опора, дорожнє полотно та захисні конструкції метро.
На тлі цих атак дедалі частіше обговорюють найгірший сценарій: що буде, якщо Росія системно виводитиме з ладу мости через Дніпро. У такому випадку можуть виникнути серйозні проблеми не лише з рухом цивільних, а й із військовою логістикою та постачанням українських військ.
Але чи справді пошкодження мостів може поставити під загрозу контроль України над Лівобережжям і змусити відводити війська на правий берег? Про це «ПІКА» запитала у військового експерта, аналітика та колишнього співробітника СБУ – Івана Ступака.
За його словами, навіть серйозне пошкодження мосту не обов’язково означатиме його повне обрушення. Однак рух ним може суттєво обмежитися – наприклад, із кількох смуг залишиться доступною лише одна.
«Я не є фахівцем у містобудуванні, але не думаю, що міст після цього впаде. Велика ймовірність, що рух по цих мостових переправах буде суттєво обмежений. З трьох існуючих смуг може залишитися тільки одна», – пояснив Ступак.
Для військової логістики це особливо чутливе питання. Через мости постійно перевозять великі та важкі вантажі в обох напрямках. Якщо пропускна здатність переправ зменшиться, перевезення доведеться проводити значно обережніше, а частину потоків – перенаправляти.
«Військові вантажі дуже важкі. Вони їдуть і з лівого на правий берег, і з правого на лівий. Тому така тенденція для нас дуже небезпечна», – зазначив експерт.
Ступак наголошує, що проблема полягає не лише в Києві. Мости через Дніпро це частина великої транспортної системи, яка забезпечує зв’язок між різними регіонами України. Тому пошкодження ключових переправ може створити проблеми для військової логістики далеко за межами столиці.
Водночас експерт не вважає, що пошкодження мостів автоматично означатиме необхідність відведення українських військ на правий берег.
За його словами, це залежатиме від масштабів пошкоджень, кількості доступних альтернативних маршрутів та можливості підтримувати необхідний рівень постачання.
Окремий виклик – Київ. Тут мости через Дніпро виконують одночасно військову, цивільну та транспортну функції.
«Якщо говорити про Київ, то це ще й питання переміщення людей. Доведеться переводити людей на дистанційну роботу, навчання і так далі. Південний міст – це ще й метро. Це величезне навантаження, величезний спальний район, там проживає дуже багато людей. Тому проблеми можуть бути великими», – пояснив Ступак.
За його словами, розраховувати на понтонні переправи як на просту заміну великим мостам також не варто. Дніпро в районі столиці – надто широка водна перешкода, а організація масштабної поромної переправи для тисяч автомобілів щодня була б надзвичайно складною.
«Понтонна переправа тут не вирішить проблему. А як зробити паром – я не уявляю. Треба буде розчищати цілу ділянку, створювати місце, де автомобілі зможуть накопичуватися, завантажуватися на паром, переїжджати на інший берег і виїжджати. Це буде якась катастрофа», — сказав експерт.
Ступак вважає, що Україні необхідно думати про альтернативи. На його думку, після завершення війни питання резервних переправ через Дніпро має стати одним із пріоритетних для держави.
Серед можливих варіантів експерт називає тунелі або окремі захищені переправи, які могли б використовуватися для військової логістики у разі пошкодження основних мостів.
«Потрібна альтернатива – підводні мости, тунелі, можливо, окремі маршрути виключно для військових, щоб у разі чого можна було швидко перемістити військові вантажівки, не боячись, що щось може статися», – зазначив Ступак.
Він додав, що держава вже приділяє більше уваги захисту наявних мостів, оскільки розуміє, що Росія намагатиметься бити по транспортній інфраструктурі.
Таким чином, можливе масштабне пошкодження мостів через Дніпро насамперед створює серйозну проблему для логістики та цивільного сполучення. Однак саме по собі воно не означає автоматичної втрати Україною Лівобережжя чи неминучого відведення військ на правий берег. Ключовим фактором стане те, наскільки швидко держава зможе забезпечити альтернативні маршрути для постачання та переміщення сил.
Підписуйтесь на нас у Facebook: https://www.facebook.com/pika.net.ua?locale=uk_UA
Читайте нас у Telegram: https://t.me/informagenstvopica
