РФ використовує диверсії, кібератаки та дезінформацію, щоб послабити підтримку України й підірвати єдність Європи. Водночас Кремль розглядає сценарії можливого військового протистояння з європейськими країнами до 2045 року. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
У СЗРУ зазначають, що заяви Путіна про небажання нападати на Європу супроводжуються погрозами застосувати всі наявні озброєння, зокрема ядерні. На думку розвідки, така риторика є частиною кампанії залякування, покликаної стримати військову допомогу Україні та завадити європейським країнам посилювати власну обороноздатність.
Наразі Москва намагається досягти своїх цілей переважно за допомогою гібридної війни. Йдеться про диверсії, кібератаки, шпигунство, операції впливу, дезінформацію та появу безпілотників у європейському повітряному просторі. За даними СЗРУ, у Європі перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб. Їхня діяльність, зокрема, спрямована на перевірку меж, за якими дії Москви можуть спричинити колективну відповідь НАТО.
Водночас Росія не відкидає сценаріїв прямого військового протистояння з Європою. За інформацією української розвідки, Москва розглядає можливі конфлікти до 2045 року, шість із яких стосуються Північної Європи. Також опрацьовуються сценарії щодо Польщі та країн Балтії:
“За даними ECFR, серед головних недружніх країн росіяни називають Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії”, – зазначили у відомстві.
Одним із можливих інструментів Кремля у СЗРУ називають створення контрольованої регіональної кризи на східному фланзі НАТО. Росія може спробувати поставити Альянс перед необхідністю ухвалювати рішення в умовах невизначеності та дефіциту часу. При цьому метою може бути не військова перемога над НАТО, а демонстрація нібито нездатності Альянсу швидко реагувати на загрози й захищати своїх членів.
У розвідці наголошують, що російська загроза для Європи виходить далеко за межі можливого прямого нападу. Москва прагне послабити європейську єдність і дискредитувати чинну систему безпеки. Тому посилення обороноздатності європейських країн, зменшення енергетичної залежності від Росії, економічний тиск на Кремль і подальша підтримка України мають стати складовими спільної стратегії стримування російської агресії.
