Сьогодні, 10 вересня, відзначають День кримськотатарської мови та літератури. Саме цього дня у 1927 році відбулася Перша Всекримська орфографічна конференція, яка заклала підвалини сучасної кримськотатарської літературної мови.
Тоді було ухвалено історичні рішення: перехід на латиницю, обрання бахчисарайського діалекту за основу письма та визначення стандартів правопису.
“Це надзвичайно важливий день для всього кримськотатарського народу та інших корінних народів України, а також для всього українського суспільства, адже мова та література є основою збереження ідентичності та культурної спадщини”, – ділиться Кримськотатарський ресурсний центр.
Подальша історія мови була трагічною: радянські репресії, депортація 1944 року та заборони ледь не призвели до її зникнення. Після окупації Криму Росією у 2014 році обмеження посилилися. В окупованому Криму, кримськотатарська мова сьогодні зазнає значних утисків. За даними КРЦ, попри те, що окупаційна влада «офіційно» називає кримськотатарську однією з державних мов Криму, фактично її використання на півострові обмежують. Зокрема, офіційні сайти не мають кримськотатарських версій, діловодство здійснюють виключно російською, а в «судах» використання кримськотатарської заборонене. Крім того, зафіксовані випадки, коли працівникам погрожували звільненням через спілкування рідною мовою.
Який зараз стан кримськотатарської мови, як змінився інтерес до її вивчення за останні роки?
Нагадуємо, що кримськотатарська мова з 2010 року є в списку ЮНЕСКО і офіційно визнана як мова, що перебуває під серйозною загрозою зникнення.
«Піка» отримала ексклюзивний коментар від кримськотатарської лінгвістки щодо історії та сучасного стану кримськотатарської мови, збереження культури й ролі українців у її підтримці.
“Станом на зараз затверджено правопис кримськотатарської мови, а також повноцінний перехід з кирилиці на латиницю. Є два університети, де можна обрати спеціалізацію з кримськотатарської мови. Починаючи з часу анексії Криму, поступово зʼявився інтерес до кримськотатарської мови з боку українців. Частина людей, в основному, це молодь, хочуть показати свою солідарність з кримськими татарами та йдуть учити мову на курсах. На щастя, зараз кілька провідних університетів пропонують короткострокові курси для широкого загалу”, – поділилася з нами Мєрʼєм Абдуллаєва, лінгвістка й співзасновниця онлайн-платформи для вивчення кримськотатарської мови.
Що українці можуть зробити, щоб підтримати та популяризувати кримськотатарську мову?
“Якщо кожен українець прочитає хоча б одну чи декілька статей про Крим, історію, культуру, мову, це вже буде невеличкий внесок у підтримку мови та культури. Відвідувати заходи, присвячені мові й культурі – це теж невеликі цеглинки, які підтримуватимуть взаємозвʼязки кримських татар й українців.
Я не закликаю всіх українців бігти й вчити кримськотатарську мову, хоча ця прекрасна мова дасть вам розуміння інших тюркських мов. Та раптом якщо у вас виникне таке бажання, то можна обрати освіту в сфері викладання чи перекладу з кримськотатарської мови”, – зазначила Мєрʼєм Абдуллаєва.
Наприкінці лінгвістка наголосила на словах Ліни Костенко, які й сьогодні звучать особливо актуально: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», і додала, що підтримка розвитку кримськотатарської мови – це першочергове завдання станом на зараз.
