Україна завершила свою частину робіт над європейським проєктом FREYJA зі створення антибалістичної системи, яка має перехоплювати балістичні ракети. Тепер роботу над своїми компонентами продовжують партнери з десяти країн. Україна також розвиває власні оборонні технології, щоб посилити захист від російських балістичних атак і зменшити залежність від іноземних систем протиповітряної оборони.
Про це президент Володимир Зеленський заявив журналістам під час спілкування в чаті, передає “Укрінформ”.
“Що стосується антибалістичного проєкту “Фрея”, Україна зробила те, що їй потрібно було зробити. Те, що мають зробити партнери, — участь беруть 10 країн — перебуває в процесі”, — сказав він.
За словами Зеленського, проєкт, зокрема, обговорювали з президентом Франції Еммануелем Макроном. Одним із ключових партнерів у розробці є Норвегія. Президент наголосив, що роботу над системою необхідно пришвидшити.
“Над такими системами працюють десятки років. Ми хочемо дуже швидко, бо часу немає”, — зазначив він.
Україна розвиває власну антибалістичну зброю
Проєкт FREYJA є одним із напрямів роботи над посиленням протиракетної оборони Європи на тлі російських балістичних атак і дефіциту засобів перехоплення. Водночас Україна працює над власною ракетою-перехоплювачем, яку розробляє оборонна компанія Fire Point.
У серпні 2026 року стало відомо, що Україна розраховує здійснити перший запуск вітчизняної антибалістичної ракети-перехоплювача Freyja в середині 2027 року. За словами головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, перший етап інтеграції вже завершили. Попереду — об’єднання всіх компонентів системи та повний цикл випробувань.
Розробку розглядають як перспективну альтернативу американським ракетам PAC-3, які використовують у комплексах Patriot. Водночас можливості Freyja ще мають підтвердити випробування.
Європа також шукає альтернативу Starlink
Зеленський прокоментував і розробку європейських аналогів супутникового зв’язку Starlink. За його словами, війна продемонструвала, наскільки важливо мати альтернативні технології зв’язку, робота яких не залежить від рішень одного постачальника.
“Вся Європа побачила, що можна регулювати (роботу Starlink) зі США, незалежно від домовленостей і контрактів, обмежувати швидкість. Тому європейці тепер самі порушують питання аналогів. І вони вже над цим працюють”, — сказав президент.
