Незважаючи на заяви президента США Дональда Трампа про “напіврутинний” характер візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, західні аналітики вбачають у цій поїздці набагато ширший геополітичний контекст, що стосується глобальних сценаріїв завершення війни в Україні.
Про це пише The Atlantic.
Як зазначає оглядач Томас Райт, на тлі величезних втрат на фронті Росія може готувати масштабну мобілізацію для нового зимового наступу, прагнучи тотальними бомбардуваннями знищити енергетичну інфраструктуру України.
На тлі значних втрат в Україні Росія стає дедалі непередбачуванішою. Американські розвідувальні служби фіксують хвилю диверсій у Європі та серйозно стурбовані можливістю обмеженого російського наступу на країни НАТО. Тільки цього місяця в аеропорту Лейпцига було виявлено дрони, навантажені вибухівкою, а на збройових заводах та інших об’єктах критичної інфраструктури в Естонії, Італії, Болгарії та Нідерландах — країнах, які надають допомогу Україні, — сталися вибухи або пожежі.
Аналітики прогнозують, що якщо Україна протримається цієї зими та збереже здатність завдавати ударів углиб російської території, Володимир Путін може погодитися завершити війну в середині 2027 року, побоюючись, що у 2029 році до влади прийде лідер США, який буде більш прихильним до України. Путін може вирішити прийняти вигідну пропозицію від нинішньої адміністрації. Ця пропозиція може включати більшість елементів 28-пунктного плану Трампа без відходу України з територій, які вона наразі контролює.
Це дозволило б Путіну налагодити відносини зі США до того, як Трамп залишить посаду, домогтися скасування санкцій, повернутися до складу G7 та спробувати опосередковано підірвати альянс НАТО завдяки партнерству з Трампом.
Саме тому, аби утримати Кремль від подальшої ескалації та примусити до конструктиву, адміністрація США змушена використовувати жорсткі важелі впливу – аж до погроз надати ЗСУ доступ до системи зв’язку Starlink безпосередньо над територією Росії для посилення далекобійних ударів, про що свідчить і символічна зупинка Реткліффа в Латвії, яка стала чітким сигналом підтримки європейської безпеки напередодні переговорів у Москві.
