Росія змінює тактику повітряних атак, дедалі активніше використовуючи балістичні ракети та реактивні безпілотники. Водночас не виключено, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть розпочатися вже найближчим часом.
Про причини почастішання атак на Київ, особливості нової тактики РФ і загрозу реактивних дронів у коментарі РБК-Україна розповів військовослужбовець ЗСУ та військово-політичний експерт Олександр Мусієнко.
Чому Київ став однією з головних цілей РФ
За словами експерта, Київ традиційно залишається серед пріоритетних цілей російських атак. Водночас ворог активно застосовує балістичні ракети й по інших великих містах, зокрема Запоріжжю, Харкову та Дніпру.
Однією з причин атак на столицю Мусієнко називає її важливе логістичне значення. У Києві та прилеглих районах розташовані об’єкти, які забезпечують сполучення між різними регіонами країни. Їхнє пошкодження потенційно може ускладнити військову та цивільну логістику.
Ще однією категорією цілей залишаються підприємства військово-промислового комплексу та оборонної галузі. Крім того, регулярні удари можуть мати на меті дестабілізацію роботи столиці та створення додаткового тиску на населення.
Росія нарощує застосування балістики
Українські Сили оборони продовжують шукати ефективні способи протидії балістичним ракетам. Як приклад Мусієнко наводить ніч на 10 серпня, коли, за його словами, вдалося зірвати підготовлену РФ масштабну атаку на Київ.
За оцінкою експерта, російська сторона планувала одночасний запуск понад 20 ракет. Зірвати цей задум вдалося завдяки діям Сил оборони, зокрема ударам по російських об’єктах і перевантаженню систем ППО у Брянській, Курській та Бєлгородській областях.
Мусієнко вважає, що Росія може намагатися скористатися тимчасовим зменшенням постачання Україні ракет PAC-3 для комплексів Patriot.
За його словами, навіть невелика кількість балістичних ракет дає противнику можливість регулярно здійснювати спроби атак. Якщо раніше Росія проводила близько трьох-чотирьох масштабних ракетних атак на місяць, то тепер їхня кількість потенційно може зрости до п’яти-шести, на тлі майже щоденних окремих ударів.
Водночас РФ, за оцінкою експерта, стала рідше використовувати стратегічну авіацію та морські носії ракет. Удари по Новоросійську в ніч на 12 серпня, зокрема, були спрямовані на ураження кораблів, які можуть бути носіями ракет “Калібр”.
Навіщо Росія використовує реактивні дрони
Ще одним елементом нової тактики РФ стало активніше застосування реактивних безпілотників та “Бандеролей” – ударних засобів, які поєднують характеристики ракети й дрона.
Мусієнко пояснює це прагненням ускладнити роботу української протиповітряної оборони. Через високу швидкість такі цілі складніше знищувати мобільним вогневим групам.
Найбільш ефективними засобами протидії реактивним дронам експерт вважає зенітно-ракетні комплекси та винищувальну авіацію.
Водночас збільшення кількості таких безпілотників поки не призвело до суттєвого погіршення загальної статистики їхнього знищення.
Паралельно в Україні працюють над розвитком власних реактивних дронів-перехоплювачів. Очікується, що вони зможуть протидіяти російським реактивним “Гераням” та “Бандеролям”.
Удари по енергетиці можуть розпочатися ще до холодів
Окремо Мусієнко припустив, що Росія може почати атакувати українські енергетичні об’єкти ще до початку холодного сезону.
За його словами, наразі немає ознак масштабного накопичення Росією запасів ракет. Противник переважно використовує озброєння, яке виробляється поточними темпами.
Водночас РФ може спробувати використати нинішню ситуацію як сприятливе “вікно можливостей” – поки Україна очікує на нові ракети-перехоплювачі для систем ППО та продовжує вдосконалювати методи протидії російським повітряним атакам.
