Путін може спробувати перевірити рішучість Альянсу обмеженим нападом на одну з країн-союзників протягом наступних кількох років, згідно з новими звітами розвідки США, які передбачають можливі сценарії від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.
Такі дані оприлюднило видання The Wall Street Journal.
Такі оцінки з’явилися на тлі дефіциту низки критично важливих боєприпасів. Ці запаси можуть знадобитися США у разі можливого майбутнього конфлікту з Росією або Китаєм. Значну частину таких боєприпасів Сполучені Штати вже витратили, передавши їх Україні після повномасштабного вторгнення Росії, а також під час протистояння з Іраном.
За словами чиновників, серед озброєння, запаси якого викликають найбільше занепокоєння, – далекобійні високоточні ракети, армійські тактичні ракетні системи (ATACMS) та зенітні ракети малої дальності Stinger.
Раніше США вважали, що Путін не буде провокувати країну-учасницю НАТО до завершення війни в Україні. Однак на початку цього року все змінилось, оскільки Путін дедалі більше опиняється під тиском – українські безпілотники завдають дедалі більшої шкоди як російській армії, так і нафтовій промисловості, тоді як сили Путіна досягають дедалі менших успіхів на лінії фронту, зазнаючи при цьому важких втрат.
Путін намагається будь-що закріпити досягнуті в Україні успіхи. Водночас американська розвідка вважає, що найближчими роками Москва може активізувати агресивні дії проти європейських союзників.
За словами чиновників, особливе занепокоєння викликає те, що у разі погіршення свого становища російський лідер може вдатися до ще більш ризикованих кроків:
“Можливі загрози варіюються від кібератаки на країну НАТО або відправки невідомих озброєних угруповань для окупації території до обмеженого вторгнення на східний фланг альянсу. За оцінками американської розвідки, будь-які дії Росії можуть відбутися в період з осені цього року до 2029 року”.
Зазначають, що сценарій із обмеженим наземним вторгненням наразі залишається малоймовірним, однак ризик його реалізації поступово зростає. Раніше такий варіант вважали майже неможливим, адже він означав би застосування статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону всіх членів НАТО. Водночас механізм реагування Альянсу на кібератаки та інші гібридні загрози прописаний не так однозначно, як у випадку прямого військового нападу.
Представники Міністерства оборони США та Верховного штабу об’єднаних збройних сил НАТО в Європі поки що не коментували ці розвідувальні оцінки.
